Гоп, гоп, гоп (Verka Serdjuča - Ukraine)

Літній ранок, роси граюсь

Я зайшла в зелений сад

Там зустріла партизана,

Коли рвала виноград

Ти дивився в очі палко

Наче серцем промовляв:

"так би літні ранки лиш з тобою би стрічав"

Клен зелений

Кучеряве листя в'ється

А до мене зачаровано сміється

Хлопець бравий, та чорнобровий

Хлопець молодий

Клен зелений

Кучеряве листя в'ється

А до неї зачаровано сміється

Хлопець бравий, та чорнобровий

Хлопець молодий

Тихий вечір ліг на плечі

Ми стояли в тім саду

Я з тобою, чорнобровий,

Вже нікуди не піду

Мі з тобою партизани

Батьківщина в нас одна

Різними шляхами

Нас покликала вона

Клен зелений

Кучеряве листя в'ється

А до мене зачаровано сміється

Хлопець бравий, та чорнобровий

Хлопець молодий

Раскудрявый клен зеленый лист резной

Здесь у клена мы растанемся с тобой

Клен зеленый да раскудрявый лесной

Клен зелений

Кучеряве листя в'ється

А до мене зачаровано сміється

Хлопець бравий, та чорнобровий

Хлопець молодий

Повернулася я гордо,

А стежина в ліс вела

І образа серце крає

Що нас доля розвела

Неспокійний час минає

І в сурові дні війни

Тільки серце знає,Що зустрінемося ми

Клен зелений

Кучеряве листя в'ється

А до мене зачаровано сміється

Хлопець бравий, та чорнобровий

Хлопець молодий

Клен зелений

Кучеряве листя в'ється

А до неї зачаровано сміється

Хлопець бравий, та чорнобровий

Хлопець молодий

[litnij ranɔk rɔsi: grajusj]

[ja zajʃla f zɛlɛni:j sat]

[tam zustrila partizana]

[kɔli rvala vinograt]

[ti divifsja f ɔʧi palkɔ]

[naʧɛ sɛrtsɛm prɔmɔvʎaf]

[tak bi: litni ranki: liʃ s tɔbɔju bi: striʧaf]

[klɛn zɛlɛni:j]

[kyʧɛrjavɛ listja v'jɛtjsja]

[a dɔ mɛnɛ zaʧarɔvanɔ smijɛtjsja]

[ʜlɔpɛtsj bravi:j ta ʧɔrnɔbrɔvi:j]

[ʜlɔpɛtsj mɔlɔdi:j]

[klɛn zɛlɛni:j]

[kyʧɛrjavɛ listja v'jɛtjsja]

[a dɔ nɛj zaʧarɔvanɔ smijɛtjsja]

[ʜlɔpɛtsj bravi:j ta ʧɔrnɔbrɔvi:j]

[ʜlɔpɛtsj mɔlɔdi:j]

[ti:ʜi:j vɛʧir lik na plɛʧi]

[mi: stɔjali: f tim sadu]

[ja s tɔbɔju ʧɔrnɔbrɔvi:j]

[vʒɛ nikudi: nɛ pidu]

[mi s tɔbɔju parti:zani:]

[batjkifʧina f nas ɔdna]

[rizni:mi: ʃʎaʜami:]

[nas pɔkli:kala vɔna]

[klɛn zɛlɛni:j]

[kyʧɛrjavɛ listja v'jɛtjsja]

[a dɔmɛnɛ zaʧarɔvanɔ smijɛtjsja]

[ʜlɔpɛtsj bravi:j ta ʧɔrnɔbrɔvi:j]

[ʜlɔpɛtsj mɔlɔdi:j]

[raskudrjavɥj klɛn zɛlɛnɥj list pɛznɔj]

[zdɛsj u klɛna mɥ rastanɛmsja s tɔbɔj]

[klɛn zɛlɛnɥj da raskudrjavɥj lɛsnɔj]

[klɛn zɛlɛni:j]

[kyʧɛrjavɛ listja v'jɛtjsja]

[a dɔmɛnɛ zaʧarɔvanɔ smijɛtjsja]

[ʜlɔpɛtsj bravi:j ta ʧɔrnɔbrɔvi:j]

[ʜlɔpɛtsj mɔlɔdi:j]

[pɔvɛrnulasja ja gɔrdɔ]

[a stɛʒi:na f lis vɛla]

[i ɔbraza sɛrtsɛ krajɛ]

[ʃʧɔ nas dɔʎa rɔzvɛla]

[nɛspɔkijni:j ʧas minajɛ]

[i f surɔvi dni vijni:]

[tiʎki: sɛrtsɛ znajɛ ʃʧɔ zustrinɛmɔsja mi]

[klɛn zɛlɛni:j]

[kyʧɛrjavɛ listja v'jɛtjsja]

[a dɔ mɛnɛ zaʧarɔvanɔ smijɛtjsja]

[ʜlɔpɛtsj bravi:j ta ʧɔrnɔbrɔvi:j]

[ʜlɔpɛtsj mɔlɔdi:j]

[klɛn zɛlɛni:j]

[kyʧɛrjavɛ listja v'jɛtjsja]

[a dɔ nɛj zaʧarɔvanɔ smijɛtjsja]

[ʜlɔpɛtsj bravi:j ta ʧɔrnɔbrɔvi:j]

[ʜlɔpɛtsj mɔlɔdi:j]

(Matin d’été, la rosée brille, je suis allée dans le jardin verdoyant, rencontrant ici le partisan. Quand j’ai ramassé les raisins, tu me regardais dans les yeux avec passions, comme disant avec ton cœur, « je ne saluerai le matin d’été qu’avec toi ». Un érable vert, les vents tournoyants, et le brave gars aux sourcils noirs, le jeune homme rit fasciné par elle. Nuit calme, posée sur tes épaules, nous étions debout dans ce jardin, moi et toi aux sourcils noirs, n’allons nulle part, nous somme des partisans, ensemble, nous avons une patrie commune qui nous a appelé de différentes manières. Erable vert et érable bouclé, bouclés et sculptés. Je me suis tournée fièrement et le sentier qui mène à la forêt et le grief qui déchire le cœur, parce que le destin nous a divisé, le temps agité s’évanouit, et dans les jours difficiles de la guerre, seul le hasard sait que nous nous rencontrerons)

(Summer morning, the dew is shining, I went into the leafy garden, here meeting the supporter. When I picked up the grapes, you looked me in the eye with passion, as saying with your heart, "I will not greet summer morning only with you. "A green maple tree, the swirling winds, and the brave guy with the black eyebrows, the young man laughed fascinated by her. Quiet night, resting on your shoulders, we were standing in this garden, me and you with black eyebrows are not going anywhere, we are supporters, together we have a common homeland that called us in different ways. Green maple and curly maple, curly and carved. I proudly turned and the path that leads to the forest and heartbreaking grievance, because fate has divided us, restless weather fades away, and in the difficult days of war, only chance knows that we will meet)

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі

Виплакала Марусенька

Свої ясні очі

Не плач, не плач, Марусенько

Не плач, не журися

Та за свого миленького

Богу помолися

Стоїть місяць над горою

А сонця немає

Мати сина в доріженьку

Слізно проводжає

Іди, іди, мій синочку

Та не забаряйся

За чотири неділечки

Назад повертайся

Ой рад би я, матусенько

Додому вернуться

Та щось кінь мій вороненький

В воротях спіткнувся

Ой не плачте ж, моя мамко

В тугу не вдавайтесь

Заграв кінь мій вороненький

Назад сподівайтесь

[zasvit fstalɨ kɔzaʧɛɲkɨ]

[f pɔʜit s pɔlunɔʧi]

[vɨplakala marusɛɲka]

[svɔji jasni ɔʧi]

[nɛ plaʧ nɛ plaʧ nɛ marusɛɲkɔ]

[nɛ plaʧ nɛ ʒurɨsʲa]

[ta za svɔvɔ mɨlɛɲkɔvɔ]

[bɔgu pɔmɔlɨsʲa]

[stɔjitʲ misʲatsʲ nat gɔrɔʲu]

[a sɔntsʲa nɛmajɛ]

[matɨ sɨna f dɔriʒɛɲku]

[sliznɔ prɔvɔdʒajɛ]

[idɨ idɨ mij sɨnɔʧku]

[ta nɛ zabarʲaʲsʲa]

[za ʧɔtɨrɨ nɛdilɛʧkɨ]

[nazat pɔvɛrtaʲsʲa]

[ɔj rat bi ja matusɛɲkɔ]

[dɔdɔmu vɛrnutʲsʲa]

[ta ʃtɔsʲ kiɲ miʲ vɔrɔnɛɲkɨʲ]

[f vɔrɔtʲaʜ spitknuʊsʲa]

[ɔj nɛ plaʧɛ ʃ mɔʲa mamkɔ]

[f tugu nɛ ʊdavaʲtɛsʲ]

[zagraʊ kiɲ miʲ vɔrɔnɛɲkɨʲ]

[nazat spɔdivaʲtɛsʲ]

(Les Cosaques se sont réveillés, en route depuis minuit, Marusenka a pleuré, tes yeux clairs. Ne pleure pas, ne pleure pas Marusenka, ne pleure pas, ne sois pas triste. Mais pour mon petit, prier Dieu. La lune se tient au-dessus de la montagne, et il n’y a pas de soleil, la mère d’un fils dans une Dorezhenka, un adieu plein de larmes. Allez, allez mon fils, ne tarde pas, dans quatre semaines de retour. Oh j’aimerais bien, maman, rentrer à la maison, mais une chose, mon cheval noir corbeau, m’a fait trébucher contre la porte, oh ne pleure pas ma mère, ne cède pas au désir, mon cheval s’est joué de mon espoir de retour)

(The Cossacks woke up, on the way since midnight, Marusenka cried, your eyes clear. Don't cry, don't cry Marusenka, don't cry, don't be sad. But for my little one, pray to God. The moon stands above the mountain, and there is no sun, the mother of a son in a Dorezhenka, a farewell full of tears. Go, go my son, do not delay, in four weeks back. Oh i would love, mom, to come home, but one thing, my raven black horse, made me stumble against the door, oh don't cry mom, don't give in to desire, my horse got played with my hope of return)

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися,

Та за свого миленького

Богу помолися.

Стоїть місяць над горою

А сонця немає.

Мати сина на війноньку

Слізно проводжає.

Іди, іди, мій синочку,

Та не забарися,

За чотири неділеньки

Додому вернися.

Ой Бог знає, коли вернусь,

В якую годину…

Прийми ж мою Марусеньку

За рідну дитину.

Ой рада б я Марусеньку

За рідну прийняти,

Та чи буде вона мене,

Сину, шанувати ?

Ой не плачте, не журіться,

В тугу не вдавайтесь!

Заграв мій кінь вороненький –

Назад сподівайтесь !

[zasvit fstalɨ kɔzaʧɛɲkɨ]

[f pɔʜit s pɔlunɔʧi]

[zaplakala marusɛɲka]

[svɔji jasni ɔʧi]

[nɛ plaʧ nɛ plaʧ nɛ marusɛɲkɔ]

[nɛ plaʧ nɛ ʒurɨsʲa]

[ta za svɔvɔ mɨlɛɲkɔvɔ]

[bɔgu pɔmɔlɨsʲa]

[stɔjitʲ misʲatsʲ nat gɔrɔʲu]

[a sɔntsʲa nɛmajɛ]

[matɨ sɨna na viʲnɔɲku]

[sliznɔ prɔvɔdʒajɛ]

[idɨ idɨ mij sɨnɔʧku]

[ta nɛ zabarɨsʲa]

[za ʧɔtɨrɨ nɛdilɛɲkɨ]

[dɔdɔmu vɛrnutʲsʲa]

[ɔj bɔk znajɛ kɔlɨ vɛrnusʲ]

[f jakuʲu gɔdɨnu]

[prɨʲmɨ ʃ mɔʲu marusɛɲku]

[za ridnu dɨtɨnu]

[ɔj rada p ja marusɛɲku]

[za ridnu prɨʲɲatɨ]

[ta ʧɨ budɛ vɔna mɛnɛ]

[sɨnu ʃanuvatɨ]

[ɔj nɛ plaʧtɛ nɛ ʊdavaʲtɛsʲ]

[f tugu nɛ ʊdavaʲtɛsʲ]

[zagraʊ miʲ kiɲ vɔrɔnɛɲkɨʲ]

[nazat spɔdivaʲtɛsʲ]

(Les Cosaques se sont réveillés, en route depuis minuit, Marusenka a pleuré, tes yeux clairs. Ne pleure pas, ne pleure pas Marusenka, ne pleure pas, ne sois pas triste. Mais pour mon petit, prier Dieu. La lune se tient au-dessus de la montagne, et il n’y a pas de soleil, la mère d’un fils dans l’armée, un adieu plein de larmes. Allez, allez mon fils, ne tarde pas, dans quatres semaines, reviens à la maison. Oh Dieu sait quand je serais de retour, à quelle heure. Accepte ma Marusenka, pour un enfant du pays, oh je serai heureux Marusenka de prendre pour natif, mais sera-t-elle pour moi fils, un honneur ? Ne sois pas triste, ne cède pas au désir, mon cheval s’est joué de moi d’un espoir de retour)

(The Cossacks woke up, on the way since midnight, Marusenka cried, your eyes clear. Don't cry, don't cry Marusenka, don't cry, don't be sad. But for my little one, pray to God. The moon stands above the mountain, and there is no sun, the mother of a son in the army, a farewell full of tears Go, go my son, do not delay, in four weeks, come back to home. Oh God knows when I'll be back, at what time. Accept my Marusenka, for a child of the country, oh I'll be happy to take Marusenka as a native, but will she be my son, an honor? don't be sad, don't give in to desire, my horse has tricked me with a hope of return)